flag Судова влада України

Єдиний Контакт-центр судової влади України 0-800-501-492

Рекомендації щодо правил поведінки відповідальних осіб з маломобільними групами населення

В більшості випадків люди з інвалідністю не так часто звертаються до суду  з різних причин: фізична неповносправність та ментальність, зневіра у можливість вирішення  проблеми через суд, архітектурні та інформаційні бар’єри тощо. 

З наведених мотивів деякі поради для працівників суду щодо обслуговування осіб з інвалідністю при надані судових послуг.

Етика спілкування з людьми з інвалідністю: толерантність, рівноправ’я, розуміння, шанобливість, визнання, сприйнятливість.

Якщо в суд звертається особа , що має інвалідність, то потрібно трактувати її в першу чергу  як клієнта, який звернувся за послугою, але при цьому необхідно розуміти і володіти деякими особливостями у спілкуванні.

Види опорно-рухового апарату.

В більшості будівлі і приміщення суду є недоступними для осіб, які мають проблеми у пересуванні і користуються допоміжними засобами, особливо для тих, які пересуваються в кріслі візку. До багатьох приміщень людина в кріслі візку навіть не може потрапити в двері суду при виході.

В такому випадку необхідно:

1. Після з’ясування причини звернення за посередництвом домофону до особи з інвалідністю виходить уповноважений працівник адміністрації чи канцелярії суду. При потребі потрапити в будинок/ приміщення суду  з’ясуйте  - як допомогти щоб проїхати  в дверях, переїхати через поріг, піднятися по сходах тощо. При потребі перенести людину у візку запитуйтеся , за які  частини візка можна брати, щоб піднімати. Не хапайтеся без попередження за крісло – візок.

2. Не поводьтеся самовільно з людиною у візку , не котіть її без дозволу. Під час спілкування ваші обличчя мають бути на одному рівні. Ви повинні або присісти. Або сісти поруч на стільці.

Якщо людина в кріслі-візку є разом із супроводжуючою особою, при спілкуванні необхідно звертатися безпосередньо до особи, якої це стосується. Якщо це стосується особи з інвалідністю, то при спілкуванні потрібно в першу чергу звертатися і розмовляти з нею. А не із супроводжуючою особою.

Часом (якщо не часто) люди з інвалідністю бояться звертатися, бо бояться, що їм відмовлять.

Основні правила:

Зробити крок назустріч і спитатися – чим можна допомогти . Допомога має бути ненав’язливою і не надмірною. Вислухайте: що і як робити. Люди на візку також мають різну фізичну справність, відповідно і допомоги можуть очікувати різної.

Спілкуватись з людиною, яка сидить у візку намагайтеся знайти можливість спілкуватися з нею на одному рівні, що людина у візку не задирала до співрозмовника голову. Бажано, знайти можливість сісти на стілець і,  якщо йдеться про ознайомлення з документами, мати можливість сидіти поруч за столом.

Майте на увазі, що у неповноправної людини можуть бути проблеми користуватися письмовим приладдям тощо. Запитуйте, чи потрібно в цьому допомогти.

Вади слуху і мови.

Люди з вадами слуху ззовні без ознак інвалідності. Однак, при цьому вони можуть мати різний рівень втрати слуху і по різному розвинене мовлення. Є люди, які не чують, але розмовляють. Спілкуючись будьте привітними, посміхайтеся. Таким чином людина матиме до Вас довіру.

При розмові з нечуючими необхідно дивитися безпосередньо на співрозмовника, повільно і чітко промовляти слова із виразною мімікою. Важливо, щоб джерело світла не було за вашою спиною, бо в такому випадку Ваше обличчя буде затінене.

Необхідно мати можливість спілкуватися за допомогою переписки: мати листки паперу,блокнот, ручку/олівець тощо. Звичайно , треба писати читабельним почерком, не формулювати довгих фраз.

Не затемнюйте обличчя, особливо уста, і не закривайте його руками, волоссям тощо.

Щоб привернути увагу людини, яка не чує, торкніться її злегка за плече або помахайте до неї рукою. Коли Вас помітили, тоді починайте спілкування . Кричати не варто.

Якщо нечуюча людина користується послугою сурдоперекладача, то при спілкуванні необхідно дивитися на того , хто звернувся за послугою. Тобто, на нечуючу людину, а не на перекладача.

Підтримуйте зоровий контакт, демонструйте спокій та позитивні емоції.

Під час розмови з людиною, яка має порушення слуху потрібно дивитися саме на неї .

Пильнуйте , щоб джерела світла не було за вами. Не затемнюйте свого обличчя.

Переписуйтеся, щоб уникнути труднощів при усному спілкуванні.

Говоріть ясно та чітко, не змінюйте теми  розмови.

Якщо спілкуєтеся через сурдоперекладача, звертайтеся безпосередньо до співрозмовника.

З вадами зору

Спілкуючись із незрячими людьми називайте себе і залежно від ситуації присутніх.

Описуйте-де ви знаходитесь і попереджуйте про перешкоди, які є на шляху.

У розмові з незрячою людиною завжди звертайтеся безпосередньо до неї. Необхідно  представитися хто Ви, які маєте повноваження, після чого повинні запитати – чим допомогти.

При супроводі у приміщенні попереджуйте про перешкоди, які є на шляху, наприклад: «зараз будуть сходи, двері з порогом тощо.»При можливості озвучуйте інформуючи про оточення.

Якщо припровадити незрячу людину  до якогось кабінету службової особи, то інформуйте, куди ви привели, називайте цю людину і інших присутніх. Якщо збираєтеся читати, попередньо про це.

Не змінюйте читання будь-якого документу його переказом, особливо якщо при цьому треба поставити підпис. Якщо рухаєтесь то попередьте про це. Не тягніть за собою . Поясніть чітко – куди потрібно йти .