Трапляються випадки, коли член сім'ї співвласника квартири (будинку) чи наймача квартири державного житлового фонду зареєстрований у цьому помешканні, але фактично там не проживає. Ця ситуація порушує права інших співвласників нерухомого майна, оскільки позбавляє можливості вселити та зареєструвати інших осіб у квартирі (будинку). Якщо квартиронаймач відсутній за місцем його реєстрації, то в такому випадку неможливо буде приватизувати дану квартиру. Отож, щоб захистити права власника квартири (будинку), розробили механізм визнання особи, яка втратила право на користування житловим приміщенням. Цей процес регулюють Цивільний та Житлові кодекси України. Останнім документом передбачено дві підстави для втрати особою права на користування житловим приміщенням.
Перша
- особа в судовому порядку втрачає право на користування житловим . приміщенням через те, що була відсутня у певні встановлені строки. Для того, щоб застосувати дану підставу, потрібно довести, що згадана особа була відсутня за місцем реєстрації без поважних причин більше шести місяців, члени сім'ї власника жилого приміщення - понад один рік. Окрім того, повинні бути надані письмові докази факту не проживання особи за місцем реєстрації більше шести місяців, членів сім'ї власника жилого приміщення - понад один рік.
Другою підставою для втрати права на користування житловим приміщенням є вибуття члена сім'ї (наймача) на постійне місце проживання в інший населений пункт або в інше житлове приміщення у тому ж населеному пункті. У разі виникнення спору питання щодо втрати такою особою права на користування житловим приміщенням розглядається у судовому порядку.
Звертаючись до суду з позовною заявою про втрату права на користування житловим приміщенням (квартирою, будинком), бажано вказати обставини, які вказують на відсутність інтересу особи до утримання квартири. Такими обставинами можуть бути несплата комунальних платежів, неотримання кореспонденції за місцем постійного проживання, відсутність у квартирі особистих речей відповідача, непроведения поточних ремонтів та ін.
Які ж докази можуть підтвердити факт вибуття особи на постійне місце проживання в інший населений пункт? Виявляється, суд може брати до уваги будь-які фактичні дані, які свідчать про те, що людина обрала інше постійне місце проживання (повідомлення про це в листах, переадресація кореспонденції, утворення сім'ї в іншому місці, перевезення майна в інше житлове приміщення, виїзд в інший населений пункт, укладення трудового договору на невизначений строк тощо).
Рішення суду про те, що певна особа втратила право на користування житловим приміщенням, є підставою для зняття цієї особи з реєстрації за місцем проживання. Зняти особу з реєстрації можуть територіальні органи Державної міграційної служби України.
Таким чином, це підтверджується й судовою практикою, рішення суду про втрату особою права на користування жилим приміщенням є підставою для зняття такої особи з реєстрації місця постійного проживання.
Оксана САЦЮК, консультант Володимир-Волинського міського суду
_03_03.png)
