Розлучилися... А як поділити майно?

Досить часто подружні пари стикаються з актуаль­ною проблемою сьогодення - розлученням. При цьому виникає питання розподілу спільного майна. Часто-густо колишні чоловік і дружина не можуть самотужки зробити цього, тому й звертаються до суду. Всі питання матері­альних правовідносин по­дружжя визначені Сімейним кодексом України.

Отже, майно, яке чоловік або дружина бажають розді­лити, має бути об'єктом права їхньої спільної сумісної влас­ності, тобто набуте під час шлюбу. Слід зазначити, що термін «подружжя» можна застосовувати, коли чоловік і жінка перебувають у шлюбі чипроживаютьоднієюсім'єю, ведуть спільне господарство та мають спільний бюджет. Варто зазначити, що спіль­не майно подружжя може бути розподілено між ними не тільки після розірвання шлюбу, але й під час шлюбу. Майно, що належить обом із подружжя, визначається як спільна сумісна власність, тобто спільна власність двох осіб без визначення часток кожного з них. Дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування й розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо не встановлено іншої домовле­ності між ними (наприклад, шлюбним договором).

Що входить у поняття «осо­биста приватна власність по­дружжя» і «спільна сумісна власність подружжя»?

Стаття 57 Сімейного кодек­су України вказує на те, що можна вважати «особистою лриватною власністю чолові­ка, дружини»:

-якщо майно набувалося подружжям до укладення шлюбу;

-якщо майно набувалось одним із подружжя під час шлюбу (прийняття спадку, прийняття майна в дар або було придбано за особисті ко-

шти);

-індивідуальні речі (коштов­ності, нагороди за особисті за­слуги, премії);

- отримані кошти в резуль­таті відшкодування за втра­ту певної речі;

-відшкодування отриманої моральної шкоди;

-отримані одним із подруж­жя страхові суми, які були отримані по обов'язкових особистих страхуваннях за умови, що внески сплачували­ся з особистої власності од­ного з подружжя.

Стаття 60,61 Сімейного ко­дексу пояснює, що ж є «спіль­ною сумісною власністю по­дружжя»:

-майно, яке подружжя при­дбало за час шлюбу (за винят­ком речей індивідуального користування, які також були придбані за час шлюбу);

-отримані прибутки кож­ним із подружжя: заробітна плата, стипендія та ін.;

- гроші, інше майно, гонора­ри, виграші, які були отримані за договором, укладеним од­ним із подружжя в інтересах сім'ї;

- предмети та речі, які були придбані одним із подружжя, музичні інструменти для про­фесійних занять, лікарське устаткування, оргтехніка та інше.

Для розірвання шлюбу та розподілу спільного майна подружжя існує кілька спо­собів. Один із них - добро­вільний. Подружжя може домовитися між собою про порядок використання май­на, що належить їм на праві загальної спільної власності. Розподіл майна може бути зроблений як під час шлюбу, так і в процесі розірвання та після розірвання шлюбу.

Стаття 69 Сімейного кодек­су вказує на те, що чоловік і дружина незалежно від розі­рвання шлюбу мають право на розподіл майна, яке на­лежить їм на праві спільної сумісної власності. Якщо у

подружжя є нерухоме май­но, то договір про розподіл такого майна підлягає нота­ріальному посвідченню.

У випадку, коли сторони не дійшли згоди про добро­вільний розподіл майна і між ними виникає суперечка відносно способу розподілу майна або відносно розміру частин, що належать їм, або якщо у подружжя є непо­внолітні діти, розподіл майна подружжя може проходити тільки в судовому порядку.

Стаття 70 Сімейного ко­дексу містить наступну нор­му: у разі, якщо подружжя ділить майно, яке належить їм на праві спільної сумісної власності, частки майна чо­ловіка та дружини є рівни­ми, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зо­крема якщо один із них не дбав про матеріальне за­безпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спіль­не майно, витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

Варто зазначити, що закрі­плення певного нерухомого або рухомого майна лише за одним із подружжя не озна­чає, що інший із подружжя не має на нього права. Неза­лежно від того, на кого заре­єстроване майно, набуте за час шлюбу, майно вважається спільним на загальних підста­вах.

Хочу підкреслити, що кож­на справа, що стосується по­ділу майна, потребує індиві­дуального підходу.

■ Надія Русин, помічник судді Володимир-Волинського міського суду