Чому і як вас можуть позбавити батьківських прав?

"Чому і як вас можуть позбавити батьківських прав?"

Як відомо, турбота про підростаю­че покоління хвилює не тільки гро­мадськість нашої держави, але й весь світ. Виховання в сім'ї є пер­шоосновою розвитку особистості дити­ни. На кожного з батьків покладаєть­ся однакова відповідальність за вихо­вання, навчання та розвиток дитини. Позбавлення   батьківських  прав є крайнім засобом сімейно-правового ха­рактеру, який застосовується до батьків, що не забезпечують належне виховання своїх дітей.

 Проте такий засіб може застосовуватись тільки за рішен­ням суду. Законодавство України встановлює ряд підстав, за яких батьки можуть бути позбавлені батькі­вських прав.

 Сімейним кодексом України (далі СК України) встанов­лено підстави, за яких суд може ухвалити рішення, яке позбавить особу батьківських прав. Відповідно до ст. 164 СК України такі підстави існують, якщо батьки

-        без по­важних причин не забрали дитину з пологового будинку чи іншого закладу охорони здоров'я та протягом шести місяців не проявляли щодо неї піклування,

 -         якщо вони ухиляються від виконання обов'язків по вихованню. У Постанові Пленуму Верховного Суду України  «Про практику застосування судами за­конодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» зазна­чено, що факт ухилення батьків від виконання своїх обо­в'язків має місце, якщо вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання та підготовку до самостійного життя. Також кожен з батьків зобов'яза­ний забезпечувати дитині необхідне харчування, медич­ний догляд, лікування. Вони мають спілкуватися з ди­тиною та виявляти інтерес до її внутрішнього світу, нада­вати їй доступ до культурних та духовних цінностей. Важ­ливо пам'ятати, що саме на фундаменті родинних відно­син у подальшому будується свідомість дитини.

 -        жорстоко поводяться з дитиною,

 -        є хронічними алкоголіками чи наркоманами,

 -        вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва,

 -        засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Відповідно до вищезазначеної Постанови, позбавити батьківських прав особу можливо лише щодо дитини (однієї або усіх її дітей), яка не досягла вісімнадцятиріч­ного віку.

 Після позбавлення батькі­вських прав, згідно зі ст. 166 СК України, особа втрачає особисті немайнові права щодо дитини та звільняється від обов'язків щодо виховання. Зверніть увагу, що звільняється вона саме від обов'язку виховання, а не ут­римання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав вирішується питання про стягнення аліментів на дити­ну, за ініціативою позивача чи суду. Особа, яка позбавлена батьківських прав, перестає бути законним представником дитини, не може бути усиновлювачем, опікуном та піклу­вальником, втрачає право на утримання від дитини та спад­кування, а також вона буде позбавлена права на пільги та державну допомогу, що на­дається сім'ям з дітьми. Для позбавлення батьківських прав необхідно звернутися у позовному провадженні до районного суду за зареєстро­ваним місцем проживання чи перебування відповідача (ст. 109 ЦПК України). При пред­'явленні позову необхідно буде сплатити 137 грн судо­вих витрат (120 грн - витрати на інформаційно-технічне за­безпечення розгляду справи, 17 грн - державне мито), якщо позов буде задоволено, то відповідно до ст. 88 ЦПК Ук­раїни всі понесені витрати по­кладаються на відповідача.

Зверніть увагу, що у зв'язку з останніми змінами в Цивіль­ному процесуальному кодексі України всі докази мають бути подані до або під час попе­реднього судового засідання, а якщо попереднє засідання не проводиться - до початку розгляду справи в суді.

У ст. 165 СК України зазна­чено, що звернутись до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають пра­во один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчаль­ний або інший дитячий зак­лад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла 14 років.

Як додатки до позовної зая­ви необхідно також надати суду свідоцтво про шлюб (якщо особа перебуває у за­реєстрованому шлюбі), свідоц­тво про народження дитини (дітей), довідку з ЖЕКу форми З, характеристику батьків та дитини, акт обстеження жит­лово-побутових умов, довідку про доходи, а також докумен­ти, що підтверджують наявність підстав для позбавлення бать­ківських прав.

При зверненні до суду з по­зовом про позбавлення бать­ківських прав також необхід­но мати висновок Органу опіки та піклування про доці­льність позбавлення батькі­вських прав. Щоб отримати такий висновок, особа звер­тається до Органу опіки та піклування вашого району з відповідною заявою. Після звернення та надання всіх необхідних документів Орган опіки та піклування запросить вас на засідання, де й вирі­шуватиметься питання про доцільність позбавлення батьківських прав.

При розгляді справи вже у судовому засіданні, відпові­дно до ст. 171 СК Ук­раїни, дитина має пра­во бути вислухана, проте рішення суду може бути ухвалено і всупереч її думці. Адже насамперед суд враховує інтереси ди­тини, що полягають у забезпеченні їй на­лежного фізичного та духовного виховання, а також матеріально­го забезпечення.

Після набрання рішенням законної сили суд надсилає його державному Органу РАЦС за місцем реєст­рації народження ди­тини, де і вносяться зміни до державного реєстру в графі відо­мостей про батьків. Слід зазначити, що, відпові­дно до ст. 168 СК України, батьки, позбавлені батьківсь­ких прав, можуть вернутися до суду із заявою про надання їм права на періодичні побачен­ня з дитиною. Суд дозволить такі побачення, якщо вони не суперечитимуть інтересам ди­тини і відбуватимуться в при­сутності іншої особи.

Якщо дитина не досягла по­вноліття і не була усиновле­на, особи, позбавлені батькі­вських прав, можуть зверну­тися до суду з позовом про їх поновлення (ст. 169 СК Украї­ни). При вирішенні такої спра­ви суд бере до уваги, як змінилася поведінка батьків, а також думку батьків та осіб, з якими проживає дитина. У разі відмови в такому позові, повторне звернення можли­ве лише після спливу одного року з часу набрання чинності рішенням суду про відмову.

Виходячи з судової практи­ки, можна сказати, що доволі часто такі позовні заяви су­дами задовольняються, зви­чайно ж, за наявності дос­татніх на це підстав. Але не слід іти на такий важливий крок, не зваживши усі «за» і «проти», адже в першу чер­гу вирішується доля дитини.

Матеріал підготувала

помічник судді Володимир-Волинського

міського суду Л.В. Дацюк